Чи є можливість оскаржити передачу активів в управління АРМА: коментар фахівця

Про це заявив заслужений юрист України Володимир Богатир у колонці РБК-Україна.

Він підкреслив, що відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу, всі докази у кримінальних справах повинні зберігатися в належному стані, придатному для подальшого використання. Що стосується об'єктів, вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних, їх передають за письмовою згодою власника. Якщо ж така згода відсутня, питання вирішується за допомогою рішення слідчого судді або суду, після чого об'єкти передаються до Агентства з розшуку та управління активами.

Експерт також підкреслив, що якщо ж арешт накладається на активи підприємства і судом вирішено питання про їх передачу, АРМА має обовʼязок зберегти не лише активи як такі, але і їхню економічну вартість, а за можливості - збільшити її.

Однією із конституційних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції).

"Сьогодні перелік тих ухвал, які можна оскаржити в апеляції, складається з пʼятнадцяти позицій. І серед них немає рішень, що стосувалися б питань передачі майна в управління. Найближчою за змістом є ухвала про арешт майна або відмову у ньому. Але при цьому слід ураховувати два аспекти. По-перше, процедура передачі майна в управління АРМА має самостійні умови прийнятності, які відмінні від критеріїв застосування арешту майна. По суті вона становить окреме більш обтяжливе порівняно з арештом втручання в право мирного володіння майном", - зазначив експерт.

За інформацією Богатиря, рішення слідчого судді про відмову у задоволенні запиту органу досудового розслідування щодо передачі майна в управління АРМА не підлягає оскарженню. Однак, апеляційна сторона, посилаючись на загальні положення КПК, все ж вирішила подати апеляційні скарги.

Кримінальне процесуальне законодавство встановлює особливу процедуру для зберігання речових доказів у рамках кримінального провадження, що передбачає їх передачу в управління АРМА. У процесі розгляду цього питання необхідно враховувати як загальні норми (зокрема, процедуру розгляду подання слідчого), так і специфічні положення (ст. 100 КПК, що регулює зберігання речових доказів, а також ст. 309 КПК, яка визначає перелік судових рішень слідчого судді, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку).

Згідно з висловленням правника, очевидно, що на етапі досудового розслідування неможливо оскаржити рішення слідчого судді про передачу майна в управління АРМА або про відмову в такій передачі відповідно до процесуального законодавства. Лише потерпілий, підозрюваний або третя особа мають право подати апеляцію на рішення слідчого судді щодо арешту майна.

"У будь-яких ситуаціях важливо усвідомлювати, що рішення щодо застосування правових норм, якщо вони вже представлені в постановах Верховного Суду, мають бути обов'язковими для всіх суб'єктів, які здійснюють свої повноваження на основі відповідного нормативно-правового акта. Таким чином, всі інші правові позиції, включаючи думки представників АРМА, слідчих та прокурорів, що відрізняються від висновків Верховного Суду, не можуть бути прийняті до уваги", - зазначив адвокат Володимир Богатир.