Дмитро Лубінець зазначив, що у 2024 році спостерігається 26% покращення в питаннях публікації інформації розпорядниками на їхніх офіційних сайтах.
У 2024 році кількість скарг на порушення права на доступ до публічної інформації, що надійшли до Офісу уповноваженого з прав людини, зросла майже вдвічі.
На міжнародній конференції "Баланс між доступом до інформації та національною безпекою – уроки України під час збройних конфліктів", що пройшла 10 жовтня в Києві, Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради України з прав людини, поділився своїми думками з цього питання.
"В умовах війни державні установи змушені вводити певні обмеження на доступ до інформації з метою забезпечення національної безпеки. Однак, він підкреслив, що ці обмеження не повинні бути ні зайвими, ні довільними."
Дмитро Лубінець підкреслив, що за сприяння ПРООН в Україні Офіс уповноваженого з прав людини вже третій рік реалізує всеукраїнський моніторинг, метою якого є вивчення дотримання права на доступ до інформації в умовах воєнного стану. За результатами моніторингу спостерігається невеликий, але стабільний прогрес у забезпеченні інформаційних прав. Наприклад, цього року ситуація з публікацією суспільно важливої інформації на офіційних вебсайтах розпорядників покращилася на 26%. У минулому році було отримано 3957 звернень. У 2024 році Офіс перевірив роботу 147 регіональних органів влади (у 2023 році – 141; у 2022 році – 132).
"Обмеження не повинні перешкоджати доступу до важливої для суспільства інформації та забезпечували належний рівень прозорості влади навіть в умовах війни. Це важливий елемент у побудові сильної та демократичної країни", -- сказав він.
За словами Дмитра Лубінця, результати моніторингового дослідження свідчать про невеликий, але стабільний поступ у реалізації інформаційних прав. Деякі державні установи впровадили зручні цифрові платформи для подачі електронних запитів і звернень. Практика впровадження електронних систем обліку публічної інформації стала більш поширеною. Деякі розпорядники зменшили кількість підписів, необхідних для затвердження відповідей на запити.
На конференції було розглянуто проект Київської декларації, що стосується забезпечення балансу між доступом до інформації та національною безпекою в умовах збройних конфліктів. У майбутньому планується поширення цього документа не лише в Україні, але й в інших державах.
"Я вважаю своєю місією донести цей важливий меседж до кожного. Нам потрібно, щоб нас почули: навіть під час війни, коли ми щодня отримуємо сигнали повітряної тривоги, існує можливість працювати з доступом до публічної інформації. Це можна забезпечити, не виходячи за межі правового поля, яке діє і в мирний час. Як зазначила Мендель, я повторю: зміни в законодавстві не є обов’язковими. Можливо реалізувати трискладовий тест, який відображає всі нюанси та обставини, щоб гарантувати право на доступ до інформації навіть у таких складних умовах. Як людина, яка була змушена евакуюватися 5 березня 2022 року з-під Києва, я розумію, що під час війни інформація для людей іноді є важливішою за їжу", -- підкреслила Тетяна Олексіюк, віце-президентка Access Info Group, організації, що займається моніторингом дотримання Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів.
За її словами, нашим органам влади потрібно не тільки надавати вчасно повну важливу інформацію, а й використовувати для цього офіційні канали. "Тут я з сумом спостерігаю, як телеграм заповнює цей простір. Це привчає наших громадян споживати офіційну інформацію поруч із чутками. Нам треба працювати над медіаграмотністю і в цьому аспекті", -- додала вона.
Світлана Остапа, яка очолює наглядову раду Суспільного мовника та є заступницею головного редактора "Детектора медіа", у своїй промові підкреслила численні виклики, з якими стикаються журналісти при спробах отримати відповіді на запити щодо публічної інформації.
На конференції, організованій Офісом омбудсмана України у партнерстві з ПРООН та Міністерством закордонних справ Данії, взяли участь кілька видатних фахівців. Серед них Тобі Медель, міжнародний експерт та директор канадської громадської організації Центр права та демократії; Маріус Луконасіус, радник з універсального доступу до інформації в штаб-квартирі ЮНЕСКО; Йоліта Мілювене, омбудсман Сейму Литовської Республіки; Анита Маркіч, уповноважена з питань інформації з Республіки Хорватія; Девід Гамільтон, комісар з інформаційних питань Шотландії; а також голова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду Михайло Смокович. Серед учасників також були голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк, Юрій Бєлоусов, керівник Департаменту протидії злочинам в умовах збройного конфлікту Офісу генерального прокурора України, юристи, журналісти та інші фахівці.
