Харківська опера запустила новий віртуальний музей.
Представили проект в інформаційному агентстві Укрінформ.
"Основна мета цього проєкту, щоби ми зберегли наші культурні цінності та дати можливість доторкнутися широкому колу глядачів до того, що в нас є, продемонструвати надбання театру", - сказав генеральний директор - художній керівник театру Ігор Тулузов.
Ідея з’явилася ще давно, але до реальних дій спонукала повномасштабна війна та загроза втрати архівних матеріалів, зазначають працівники. У березні 2022 року театр зазнав обстрілу, що призвело до виникнення пожежі.
Оскільки колекція не була повністю систематизована, доступ до неї мали лише окремі спеціалісти, а не всі шанувальники театру. Найцінніше, що ми маємо, це, безумовно, інформація про початок розвитку оперно-балетного мистецтва в нашому місті. Наступного року ми відзначимо потрійний ювілей: 245 років з моменту початку показів оперно-балетних вистав, 150 років з моменту заснування постійних оперних антреприз та відкриття першої стаціонарної будівлі в Харкові. А також важлива подія для всієї України - створення в 1925 році першого українського театру опери та балету. Тому в нашій віртуальній колекції також будуть представлені історичні матеріали, такі як накази та фотографії, - зазначила керівниця проєкту створення віртуального музею, завідувачка літературної частини театру Інга Лобанова.
До святкування ювілею у віртуальному музеї буде представлено приблизно шість тисяч експонатів, включаючи фотографії з різних епох, документи, ескізи, костюми, афіші, буклети та багато іншого. Платформа буде доступна українською та англійською мовами.
"Спочатку будуть представлені 10 костюмів, об'ємних, у 3D-форматі, щоб роздивитися їх детальніше. Це тільки початок", - зазначила Лобанова.
Вона зазначила, що під час роботи виявили близько 500 унікальних скляних негативів, про які раніше не було відомо, а також знайшли цікаві ескізи в майстернях.
"Не можу оминути увагою екземпляр "Наталки Полтавки" з автографом Миколи Лисенка - це також наш особливий артефакт", - зазначила Лобанова.
Крім того, експерти займаються розробкою аудіовізуального контенту.
"На даний момент сайт ще не активний, але незабаром він наповниться звуками, що донесуть до нас таланти наших видатних артистів," - зазначила Лобанова.
Каталогізація та диджиталізація проводиться спільно з Музеєм театрального, музичного та кіномистецтва України.
"Найбільш захоплюючим аспектом, як для мене, так і для всіх, є авангард — найяскравіша етап у розвитку українського мистецтва. Власне, якщо партійні лідери сприймали українізацію лише як переклад текстів, українські митці вміло використали цю можливість для формування оригінального мистецького руху. Що відбувалося в державній опері в період з 1925 по 1927 роки, було результатом чіткої концепції та стратегії. Окрім перекладу іноземного репертуару, була ініційована замовлення на створення сучасних українських опер у місцевих композиторів, таких як Костенко і Вериківський, які почали розробляти нові твори для театру," - зазначає головна зберігачка музею Тетяна Руденко.
Ганна Веселовська, професорка Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого, докторка мистецтвознавства, підкреслила, що в другій половині 1920-х років на харківській сцені режисери-експериментатори започаткували тренд, який залишається актуальним і в наш час.
"Це не лише вражаючий естетичний прорив, що відбувся, - самі вистави були надзвичайно креативними. Можна ознайомитися із ескізами, фотографіями першої вистави "Сорочинський ярмарок", де представлені яскраві костюми та оригінальні рішення. Це не лише запрошення іноземних авангардних режисерів до Харкова. Важливим аспектом цих вистав є те, що авангардисти відмовлялися від традиційних поглядів на буржуазну оперу та балет, закладаючи сильний критичний тренд, який на той час не був поширений у європейському театральному середовищі. Сьогодні цей соціокритичний підхід став одним із ключових напрямків у європейських театрах. Відвідуючи закордонні фестивалі, можна побачити нові інтерпретації творів таких композиторів, як Россіні та Пуччіні, де їхня творчість розглядається через призму актуальних проблем суспільства. Це можуть бути теми антивоєнного спротиву, екологічної свідомості або міграційної кризи. Саме так функціонує сучасна опера, проте цей тренд був започаткований у харківських постановках", - зазначила Веселовська.
Проєкт створення віртуального музею втілюється за фінансової підтримки Українського культурного фонду. Організатори проєкту - ХНАТОБ ім. Миколи Лисенка/Схід Опера у партнерстві з Музеєм театрального, музичного та кіномистецтва України, Харківським художнім музеєм і Харківською спеціалізованою музично-театральною бібліотекою.
У Львівському Центрі Довженка нещодавно пройшов передпрем'єрний показ мультимедійного проєкту "Довженко. Задерацький. Кіно та музика". У рамках заходу відбулася демонстрація класичного фільму "Земля" Олександра Довженка, яка супроводжувалася живим виконанням симфонічної музики композитора Всеволода Задерацького, доповненої вражаючими візуальними ефектами.
