Кабінет Міністрів України - Глобальний тиждень підвищення обізнаності щодо стійкості до антибіотиків: як Міністерство охорони здоров’я зміцнює національну стратегію у боротьбі з антимікробною резистентністю.

З 18 по 24 листопада у всьому світі проходить Всесвітній тиждень обізнаності щодо стійкості до протимікробних препаратів. Згідно з даними ВООЗ, у 2019 році близько 5 мільйонів смертей були пов'язані з антибіотикорезистентністю. У випадку, якщо антибіотики перестануть бути ефективними, 3 з 10 випадків пневмонії можуть призводити до летальних наслідків, 5 з 1000 жінок ризикують не вижити після пологів, а лише чверть пацієнтів із туберкульозом зможуть отримати лікування.

Серед головних причин розвитку антибіотикорезистентності - надмірне використання антибіотиків та недотримання призначеного лікарем курсу лікування. Внаслідок резистентності антибіотики та інші протимікробні препарати (як давно відомі, так і нещодавно винайдені) стають неефективними, а інфекції стає важко або неможливо вилікувати.

Яких рекомендацій важливо дотримуватися?

Небезпечна стійкість до антибіотиків стає особливо критичною під час війни, адже вона значно навантажує медичну систему. При правильному використанні ці препарати здатні врятувати життя пораненим та хворим військовим. Однак, якщо резистентність до таких медикаментів поширюється, це ускладнює процес лікування і утруднює одужання пацієнтів.

Для того, щоб стійкість до протимікробних препаратів не стала ще більшою проблемою, потрібні спільні зусилля як працівників медичної системи, так і пацієнтів. У 2015 році ВООЗ запустила глобальну систему нагляду за резистентністю та застосуванням антимікробних препаратів. Україна долучилася до неї кілька років тому й активно впроваджує необхідні для протистояння проблемі зміни. Зокрема, до стандарту "Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою" було внесено зміни: цефтриаксон та левофлоксацин перенесли до антибіотиків групи резерву. Нововведення забороняє використання цих препаратів як засобів першого вибору, а тим паче з профілактичною метою, коли збудник не встановлено. Спершу лікар має провести письмове обґрунтування та погодження з клінічним фармацевтом призначення цих антибіотиків.

Також у стандарті оновлено підходи до принципу вибору антибіотика відповідно до результатів бактеріологічного дослідження. Тепер лікарі та клінічні фармацевти можуть швидше визначити, який лікарський засіб обрати, якщо збудник чутливий до декількох антибіотиків: призначається антибіотик з меншим ризиком розвитку АМР (за відсутністю прямих протипоказань).

У всіх стаціонарних закладах, відповідно до наказу МОЗ України №1614, незалежно від їхньої власності, запроваджується та зміцнюється система профілактики інфекцій, контроль за ними та управління застосуванням протимікробних засобів. Розроблений у межах цього наказу комплекс заходів сприятиме покращенню боротьби з розповсюдженням інфекційних захворювань, пов'язаних з медичним обслуговуванням, підвищить рівень їхньої профілактики, зменшить поширення антимікробної резистентності, оптимізує використання антибіотиків та знизить фінансовий тягар на лікарні.

Наразі Міністерство охорони здоров'я розробило новий Національний план дій щодо боротьби з протимікробною резистентністю, який вже передали на ухвалення Уряду. За ним передбачено розширення національної мережі мікробіологічних лабораторій, посилення системи інфекційного контролю на рівні закладів охорони здоров'я, епіднагляд за резистентними збудниками, із врахуванням міжсекторального підходу "Єдиного здоров'я".

Інформаційно

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) оновила свій перелік пріоритетних бактеріальних патогенів на 2024 рік (Bacterial Priority Pathogens List 2024 -- BPPL), які становлять загрозу для здоров'я мільйонів людей та потребують особливої уваги з боку медичних систем у кожній країні. Цей список був уперше складений на міжнародному рівні в 2017 році. У новій редакції міститься 24 патогени, які є антибіотикорезистентними бактеріями. Вони не піддаються ефективному лікуванню за допомогою протимікробних засобів у разі інфекції, оскільки мікроорганізми здатні адаптуватися до лікування і на генетичному рівні стають нечутливими до окремих видів антибіотиків. Це може призвести до нових епідемій або спалахів захворювань у світі.

BPPL-2024 містить 24 патогени, що належать до 15 родин антибіотикорезистентних бактеріальних патогенів. Серед них: грамнегативні бактерії, стійкі до антибіотиків останньої інстанції, лікарсько-стійкі мікобактерії туберкульозу та інші стійкі патогени, такі як сальмонела, шигели, синьогнійна паличка, золотистий стафілокок і синьогнійний стафілокок. Додавання цих патогенів до переліку підкреслює їхній глобальний вплив з погляду тягаря, а також проблеми, повʼязані з передачею, можливістю лікування та варіантами профілактики. Посібник також відображає науково-дослідні розробки нових методів лікування та нові тенденції резистентності, містить рекомендації щодо розробки нових і потрібних методів лікування, щоб зупинити поширення антимікробної резистентності (AMР).