Командир Федоренко розповів про оборону Харківщини та як вибори в США можуть вплинути на хід війни 8 вересня 2024 року
Юрій Федоренко. Зображення: facebook.com/fedorenkoys
Противник не демонструє досягнень у напрямках Глибокого та Вовчанська, а на Куп'янщині йому не вдається просунутись углиб території.
Яка обстановка на тому фронті, де ви тепер знаходитесь?
Наразі підрозділ активно виконує завдання на трьох фронтах бойових дій: Глибокому, Вовчанську та Куп'янщині. Щодо Глибокого, ворог намагається підтримувати високий рівень інтенсивності бойових дій. Це означає, що противник використовує різноманітні тактики, включаючи накопичення піхоти та застосування швидкохідної техніки, такої як двоколісні мотоцикли, багі та інші засоби. Вони також періодично використовують легкоброньовані машини, модифіковані "сараями" зверху, з метою штурму та нарощування сил на передовій. Чи досяг ворог успіху на полі бою за останній час? Ні, не досяг. Усі його атаки були успішно відбиті силами оборони, які взаємодіяли в рамках кількох бригад, зокрема 92-ї штурмової. Вчора, 7 вересня, ворог намагався здійснити ударно-штурмову операцію, залучивши три одиниці техніки: два танки, обладнані "сараями", та одну БМП. В результаті всі вони були знищені на полі бою. Штурмова піхота, що перебувала під прикриттям "сараїв", почала втікати після перших уражень, і протягом світлового дня була ліквідована завдяки злагодженим вогневим ударам, включаючи артилерію, протитанкові засоби та безпілотні літальні апарати, зокрема FPV-дрони.
Якщо звернути увагу на напрямок Вовчанська, можна помітити подібну ситуацію. Ворожі сили діють з тією ж інтенсивністю і наразі не мають жодних успіхів. Оборонні підрозділи впевнено контролюють усі ключові позиції.
Щодо Куп'янщини, ситуація тут має певні ускладнення, оскільки минулого тижня ворог досяг незначного тактичного успіху на фронті. Тим не менш, зараз кілька бригад, які контролюють цю ділянку, активно співпрацюють для стабілізації обстановки. За останні 4-5 днів противник не зміг просунутися вглиб наших територій. Однак, зіткнення на позиціях залишаються дуже динамічними.
Є значний прогрес у співпраці Сил оборони.
Я безмежно вдячний українській нації за системну підтримку Сил оборони, зокрема батальйону "Ахіллес". Ви даєте нам можливість бути ефективними. І я хотів би окремо сказати про комунікацію. Ми воюємо з першого дня повномасштабної війни. За війну бачили багато всього. Виконували завдання спочатку як стрілецький підрозділ, тобто піхота, а потім трансформувалися в безпілотників. Працювали завжди на найскладніших відтинках. Якщо на початку 2023 року, заходячи в смугу тієї чи іншої бригади, були певні комунікаційні проблеми по взаємодії, по спільній роботі і багато чого іншого, то на поточний момент, наприклад, зараз ми оперативно були перекинути на Куп'янщину, де виконуємо бойові завдання, є професійні підрозділи, які воюють, і абсолютно правильно визначені завдання керівництвом, генералітетом. Зокрема, відразу зустріли, довели всі відомості про противника, звідки потенційно можна працювати, які основні акценти, забезпечили логістику. Але це дуже і дуже суттєвий прогрес Сил оборони. Це свідчить про те, що ми не просто розвиваємося технологічно, ми розвиваємося як єдиний механізм, як військо, яке вміє воювати, вміє бити противника, що переважає в рази за чисельністю, за засобами і за можливостями.
Росія прагне пожвавити свою діяльність в Україні напередодні президентських виборів у США.
В даний момент Wall Street Journal повідомляє, що Іран передав балістичні ракети Росії. Проте, представники Ірану заперечують цю інформацію, стверджуючи, що вони лише надали кілька дронів-камікадзе перед початком повномасштабної війни, і на цьому все закінчилося. Проте це виглядає дуже підозріло на фоні постійних атак "шахедів", які завдають шкоди нашій території.
Які цілі переслідує Російська Федерація? В даний момент для Росії вкрай важливо отримати додаткові ракети та ударні безпілотники, щоб посилити свої можливості для ракетно-дронових атак. Це стає особливо актуальним у світлі того, що зима обіцяє бути суворою. Історично, Російська імперія завжди спрямовувала свої дії на знищення цивільного населення, що робить терор проти українців і руйнування критично важливої інфраструктури, що забезпечує життя, пріоритетом для супротивника. Мова йде про об'єкти, які постачають електроенергію, воду та тепло в зимовий період. Для противника надзвичайно важливо завдати максимальних руйнівних ударів по Україні до виборів у США. Для досягнення цього вони звертаються за підтримкою до різних країн, щоб забезпечити свої війська необхідними ресурсами. Цього разу світ знову усвідомив, що санкційна політика потребує посилення, оскільки країни можуть її обходити. Вкрай важливо надати Україні додаткові можливості для оборони, особливо в питаннях протиповітряної оборони та надання дозволів на використання далекобійної високоточна зброя від наших партнерів. Це ще один важливий крок для формування цього підходу. На жаль, я вважаю, що подібні рішення можуть бути ухвалені лише після зміни президента США. До того моменту необхідно зберігати єдність, підтримувати сили оборони та реагувати на повітряні тривоги. Сили оборони зроблять усе можливе, але, друзі, бережіть своє життя — це найцінніший дар. Доки ми живі, ми можемо протистояти ворогу і виборювати право на життя для майбутніх поколінь.
Коли ворог атакує злагоджено, українська система протиповітряної оборони не здатна знищити всі загрози одночасно.
Все ж таки про Іран і Росію. Хотілося б почути ваші міркування про гіпотетичний обмін на 200 балістичних ракет. А Іран нібито має отримати російські винищувачі Су-35. У Росії їх настільки багато, чи Росії набагато потрібніші сьогодні ракети для терору, ніж навіть ці реактивні борти для скидання бомб чи ще для чогось?
Ми зараз обговорюємо теоретично, що б могло бути, на що б могли помінятися. І мова йде не про літаки, а, скоріше за все, про технології. Так, для Росії в поточний момент принципово наростити спроможності. У них план занурити нас в максимальну пітьму і в холод у зимовий час. Тому російський диктатор Путін не гребує точно тим, щоб обмінятися технологіями в обмін на те, що йому потрібно тут і зараз.
Проте мова йде про іранські ракети з обмеженим радіусом дії. Зрозуміло, що це стосується прикордонних територій, які можуть опинитися під обстрілом. Яка мета використання цих ракет?
У безпосередній близькості до лінії фронту знаходиться чимало міст-мільйонників, серед яких і Харків. Це створює можливість для ракетних атак на прифронтові території, за винятком, звісно, української системи протиповітряної оборони та мобільних вогневих підрозділів. Виникає значна загроза через масштабність використання таких засобів. Коли противник обирає однорідний метод, наприклад, атаки безпілотниками, 99,9% з них знищується українськими силами. Це результат колосальної роботи, проведеної нашими ППО і загалом Силами оборони. Більшість ракетних ударів вдається відбити. Проте, коли ворог запускає комбіновані атаки, використовуючи ракети дальнього та ближнього радіусу дії разом з безпілотниками, це вже може дати певний ефект. На жаль, українська система ППО не завжди здатна перехопити всі загрози одночасно через брак необхідних засобів, про що добре відомо нашим міжнародним партнерам, а також Росії.
Яка значення мають північнокорейські ракети, які вже з'явилися у арсеналі Росії? Яким чином вони сприяють посиленню терористичних дій з боку Росії?
Без змін. Росіяни не мають достатнього виробничого потенціалу та можливостей, щоб завдати Україні максимальних втрат, терору і вогневого ураження. Тому для здійснення подібних акцій, які сколихнули Україну з початку вересня, ворог потребує додаткових ресурсів. Для цього вони звертаються за допомогою до країн, які готові надати їм необхідні засоби. В той час, коли міжнародна спільнота "тривожиться".
"Нам необхідна хоча б та військова техніка, яка вже була затверджена в рамках пакетів військової підтримки."
Ви вже зазначали, що, ймовірно, рішення щодо далекобійної зброї буде ухвалено після виборів у США. Міністр оборони США Ллойд Остін 6 вересня стверджував, що жоден окремий вид зброї не зможе кардинально змінити ситуацію в Україні. З одного боку, це може виглядати як виправдання затягування з ухваленням рішення. З іншого боку, якщо розглядати це з точки зору військової теорії та сучасних технологій, можливо, дійсно наразі не існує чогось, що могло б суттєво вплинути на перебіг подій?
Часто виникає питання: "Чи є нормою, якщо надійде 20 танків Abrams? Наскільки це значно або незначно у світлі війни? А що скажете про 7 гармат "Краб" чи 2 установки Patriot?" У рамках повномасштабного конфлікту, в якому ми протистоїмо другій за потужністю армії світу, а також величезному військовому бюджету не лише Росії, але й її союзників, кожен вид озброєння, кожен снаряд має критично важливе значення. Можливість завдавати удари по противнику в глибині його території, де розташовані ворожі літаки та формуються бойові потужності російських окупаційних сил, є надзвичайно важливим інструментом, який позбавляє ворога можливості здійснювати ударні операції. Це також допомагає підтримувати високий рівень інтенсивності бойових дій. У цій ситуації, позбавлення противника можливості завдавати масовані ракетно-бомбові та дронові удари по Україні стає вирішальним фактором.
Наші партнери мають дві основні звички: висловлювати свої занепокоєння та ділитися порадами щодо ведення бойових дій, вказуючи, де може виникнути "котел" чи "мішок", а також що і як потрібно робити. Ми, в свою чергу, маємо достатньо досвіду у веденні війни. Україна продемонструвала вражаючі результати. Наразі нам необхідна зброя, принаймні та, яка вже була анонсована і закріплена в пакетах військової допомоги. Але її постачання затримується. Кожен день такої затримки працює на користь супротивника. І наші партнери це чудово розуміють. На мою особисту думку, яка не відображає позицію Генерального штабу чи інших українських органів, затримки викликані політичними процесами у Сполучених Штатах. Усі зосереджені на цьому питанні. Інші країни, вважаючи, що дбають про свої національні інтереси, орієнтуються на загальні тенденції — від того, куди подуватиме вітер, залежатиме і їхня подальша поведінка.
