Лукашенко прагне налагодити відносини з західними країнами, проте під його керівництвом політична лібералізація виглядає малоймовірною, вважає експерт.
Володимир Кравченко поділився інформацією про дії Лукашенка, спрямовані на покращення його іміджу серед західних країн.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко прагне оновити зв'язки із західними країнами. Для цього він розпочав процес звільнення політичних в'язнів з в'язниць, погрожує Російській Федерації війною і готується до нових президентських виборів. Однак, як зазначає оглядач міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко в своїй статті "Навіщо Лукашенко погрожує Росії війною", політична лібералізація в Білорусі є малоймовірною, поки країною керує Лукашенко.
Лукашенко продовжує свою звичну стратегію, спрямовану на збереження та зміцнення своєї влади, яку планує підтвердити під час президентських виборів, призначених на 26 січня 2025 року. Хоча різні кандидати можуть спробувати взяти участь у виборах, реальна конкуренція, ймовірно, відсутня: Лукашенко організує їх з максимальною контролем, уникаючи помилок, допущених чотири роки тому. Він прагне новим мандатом забути про вибори 2020 року та відновити свою "легітимність" у очах Західних держав, Росії та Китаю, зазначає Кравченко.
Він зазначив, що це відкриє Лукашенку можливість відновити свою звичну політичну стратегію. Зокрема, йдеться про використання суперечностей між Заходом з одного боку та Росією і Китаєм з іншого, що дозволить йому здобути економічні та політичні вигоди.
"Автор зазначає, що прагнення Лукашенка відновити відносини із Заходом і збільшити простір для маневру в стосунках з Росією також пояснює його рішення звільнити політв'язнів. У минулому подібні кроки вже не раз приносили результати. Видаючи укази про помилування, він намагається виявити потенційні можливості для співпраці та компромісів."
Водночас на думку експерта берлінського Центру Карнегі Артема Шрайбмана, мета Лукашенка -- покрокове або повне скасування санкцій або хоча б якісь акти символічного визнання.
Кравченко наголошує, що хоча звільнення політичних в'язнів може створити враження про бажання зменшити репресії, навряд чи можна очікувати політичної лібералізації з боку Лукашенка. Такий розвиток подій можливий лише за умови виконання двох ключових чинників:
"На сьогодні жодна з двох умов не проглядається. Поки Лукашенко контролює ситуацію в країні, а силові структури й номенклатура демонструють лояльність, вони бояться нестабільності, яка може настати в разі смерті або усунення авторитарного лідера. Політична опозиція або відбуває тюремний строк, або вигнана за межі країни. Протестні настрої хоч і є, однак білоруси придушені репресіями. Люди бояться -- арешти та звільнення за участь у подіях літа-осені 2020 року тривають досі", - пише автор.
Перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США, зазначає Кравченко, відкриває для Лукашенка нові можливості. Проте, автор акцентує увагу на тому, що при поточному рівні політичних репресій і участі Білорусі у війні Росії проти України, малоймовірно, що навіть у разі звільнення певної кількості політичних в'язнів Заходом, Лукашенка та Білорусь вдасться вивести з ізоляції в найближчій перспективі.
Водночас білоруські аналітики вважають, що налагодження зв'язків Лукашенка із Заходом може бути зірвано через дії Москви або агресивних елементів усередині білоруського режиму. Проте у Лукашенка залишилося небагато варіантів для подальших кроків. Залишаючись у своєму власному світі, він намагається вжити всіх можливих заходів, щоб зменшити свою залежність від Путіна та зміцнити свої позиції на посаді, - зазначив Кравченко.
Автор також зазначив, що погрози Лукашенка Росії війною - це лише слова. Адже, якщо справа дійде до збройного конфлікту, білоруська армія недовго протримається проти російської. Якщо взагалі не відразу складе зброю. Однак за такими "погрозами" простежуються кілька цілей.
