Міжнародний валютний фонд оприлюднив свої очікування щодо курсу гривні стосовно долара США.
Оновлене значення курсу гривні щодо долара має істотні відмінності від раніше озвучених прогнозів. Які саме є ці відмінності, і в якому стані перебуває рубль — валюта держави-агресора, враховуючи, що обидві країни ведуть війну?
МВФ оприлюднив нові прогнози щодо різних валют світу. Про це йдеться в доповіді "Перспективи світової економіки" (WEO).У свіжому огляді покращено прогноз курсу долара до гривні порівняно з оцінками квітня.
Оновлений курс гривні до долара суттєво відрізняється від попереднього прогнозу. Згідно з новими даними МВФ, середньорічний курс гривні до долара в Україні становитиме: 2024 р.: 41 грн за дол. (без змін); 2025 р.: 45 грн за дол. (зниження на 0,8 грн з 45,8 грн); 2026 р.: 46,8 грн за дол. (без змін); 2027 р.: 48,6 грн за дол. (зниження на 1,8 грн з 50,4 грн); 2028 р.: 50,2 грн за дол. (зниження на 1,9 грн з 52,1 грн); 2029 р.: 51,7 грн за дол. (зниження на 2,4 грн з 54,1 грн).
Прогнози Міжнародного валютного фонду в цілому узгоджуються з очікуваннями українських урядовців.
Нагадуємо, що відповідно до законодавства про державний бюджет на 2024 рік, середній обмінний курс гривні до долара встановлений на позначці 40,7 грн за долар. Водночас, у проекті бюджету на 2025 рік планується середній курс на рівні 45 грн за долар.
Відомо також, що у червні поточного року Кабмін затвердив Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки. З документа виходить, що уряд очікує зростання середнього курсу долара: у 2025 р. до 45 грн за дол.; у 2026 р. до 46,5 грн за дол.; у 2027 р. до 46,4 грн за дол.
Нещодавно відзначили першу річницю з моменту, коли Національний банк України вирішив перейти від фіксованого курсу до моделі керованої гнучкості.
"Найсуттєвіша трансформація цього року полягає в тому, що курс національної валюти почав виконувати функцію поглинача шоків, замість того, щоб бути джерелом нестабільності. Це дійсно є тектонічним зрушенням у контексті війни", - зазначив голова НБУ Андрій Пишний у своїй колонці для Економічної правди.
Він зазначив, що на питання про причини, чому НБУ вирішив відмовитися від фіксування курсу, існують дві відповіді. Складніша з них пов'язана з аналізом економічних процесів. Тривала стабілізація обмінного курсу може призвести до виникнення мікро- та макроекономічних дисбалансів, які, в свою чергу, можуть викликати валютні кризи. В Україні це вже відбувалося, зокрема у 2008 та 2014 роках.
Просте пояснення ситуації можна подати так: встановлення фіксованого курсу та запровадження валютних обмежень 24 лютого 2022 року стали своєрідним "турнікетом", накладеним Національним банком України, щоб зупинити "критичну кровотечу" в економіці країни, яка пережила безпрецедентний удар.
Пишний зазначає, що протягом року валютний ринок зазнав значних змін.
Перше - ринок адаптувався, а населення та бізнес поступово звикають до курсових коливань і вже не так активно на них реагують.
Друге - ми забули про проблему множинності курсів. Нагадаю: різниця між готівковим та офіційним курсами в окремі періоди сягала 25%. Бувало, що офіційний курс становив 36,6 грн/дол., а готівковий перевищував 43 грн/дол. Зараз різниця не більше 1%, наприклад, у вересні вона зменшувалася до 0,3%.
Третій аспект полягає в тому, що коливання валютного курсу на готівковому ринку, де населення здійснює купівлю та продаж валюти, значно зменшилися. Хоча на це часто не звертають увагу, вже протягом року готівковий курс не демонструє значних коливань і не "скаче" на кілька гривень при перших же змінах обставин. Це зумовлено тим, що зв'язок між готівковим курсом і офіційним значно посилився. Завдяки активним діям НБУ, який стримує будь-які небезпечні коливання офіційного курсу, ми спостерігаємо відносну стабільність і на готівковому ринку.
Голова НБУ пояснив, чому цього року відбулось послаблення гривні. Так, офіційний курс гривні до долара послабився майже на 13%.
"Ці події стали результатом взаємодії екзогенних чинників, таких як затяжна та активніша війна, знищення енергетичної інфраструктури та чутки про можливий "дефолт". Окрім того, пом'якшення монетарної політики та валютних обмежень Національного банку України відіграло вирішальну роль у підтримці бізнесу та активізації економічних процесів", - зазначає Пишний.
Як відомо, Національний банк України утримується від надання прогнозів стосовно валютних курсів на майбутнє. Однак, за словами Пишного, не слід очікувати значних змін у валютно-курсовій політиці.
"Ми залишаємося в режимі керованої гнучкості курсу. На нашу думку, цей режим наразі є оптимальним, ураховуючи перманентний структурний дефіцит валюти. Хоча ми завжди зазначаємо, що керована гнучкість курсу - це проміжний формат, про перехід до повноцінного плавання курсу говорити точно зарано",- сказав він.
Отже, валютно-курсова політика НБУ і надалі спрямовуватиметься на збереження стійкої та контрольованої ситуації на валютному ринку. Це важливо для виконання нашого ключового завдання: збереження інфляції на помірному рівні цього року та повернення її до цілі 5% найближчими роками.
Для цього НБУ зберігатиме активну присутність на ринку: компенсуватиме структурний дефіцит іноземної валюти та убезпечуватиме курсову динаміку від різких рухів. Це сприятиме помірним коливанням гривні в обидва боки (і в бік послаблення, і в бік зміцнення) як на відносно коротких, так і на триваліших часових проміжках залежно від зміни ринкових умов. Крім того, ми й надалі будемо уважно стежити за станом ринку, щоб уникати потрясінь.
Своєю чергою, ситуація з рублем — валютою держави-агресора — залишає бажати кращого.
Російський рубль продовжує дешевшати до американської та європейської валют. Офіційний курс долара, встановлений Центробанком РФ становить 97,24 руб.
За словами Ігоря Ліпсіца, доктора економічних наук у 2022 р. на російському ринку вже була паніка. Тоді рубль дійшов до співвідношення з доларом 120 до 1. Тоді проблему вирішили терміново тим, що зобов'язали всіх експортерів повертати валютний дохід до Росії, його одразу ж продавали, й норма повернення була 80% - 90%.
"Зараз норму знизили до 25%. Гроші не можна з-за кордону повернути в Росію. Експорт є, але банківські санкції заважають повернути гроші з закордонних доларових рахунків. Тому валюти надходить менше. Імпорт дорожчає, рубль знецінюється, сильно дорожчають товари, й вони стають менш доступними простому населенню",- зазначив Ліпсіц у коментарі 24 Каналу.
Відповідно до його слів, рубль опинився в умовах інфляційного тиску. Центральний банк, згідно із законодавством, несе відповідальність за підтримання стабільності валюти. У його арсеналі залишився лише один інструмент – ключова процентна ставка. Хоча вона не здатна приборкати інфляцію, Центробанк не може відмовитися від її використання. Це призводить до уповільнення економіки, оскільки кредити стають надзвичайно дорогими для населення та бізнесу.
Це призводить до курйозних суперечок серед російського керівництва. Деякі державні інституції вже виявляють неприязнь до Центробанку. Вони відкрито його критикують, стверджуючи, що Центробанк нібито вчиняє диверсію проти економіки Росії. Центробанк усвідомлює, що інфляція набирає обертів, а економіка стає на паузу, саме тому й відбувається підвищення процентної ставки, - зазначив Ліпсіц.
Олександр Охрименко, глава Українського аналітичного центру, зазначає, що в Україні інфляційна ситуація є більш позитивною в порівнянні з Російською Федерацією.
"У них інфляція вдвічі більша, ніж у нас: ми маємо 4%, а вони — 8%. Можливо, це пов'язано з проблемами, які поступово виникають у промисловому секторі", — зазначає фахівець.
Центральний банк Російської Федерації також підтверджує, що в країні спостерігається значний рівень інфляції.
Там заявили про виснаження останніх резервів російської економіки. Разом зі збільшенням російського ВВП на 5% завдяки трильйонним вливанням у виробництво зброї одночасно прискорюється інфляція.
