Насильство, залякування та тиск: українські підлітки на КБФ поділилися своїми переживаннями щодо депортації до Росії. ВIДЕО
Під час окупації російські військові чинять тиск на молоде покоління, примушуючи їх отримувати паспорти Російської Федерації.
Під час обговорення на тему "Виживання в полоні: насильницька депортація до Росії", що проходило в рамках 10-го Київського Безпекового Форуму для молоді, інформацію надали Анастасія Мотичак з Херсону та харків'янка Ксенія Колдін, повідомляє Цензор.НЕТ.
За словами Анастасії, на Херсонщині рашисти активно пропонували школярам поїздки до таборів окупованого Криму, а тим, хто відмовлявся - погрожували.
"Моя мама спочатку була проти, щоб я туди йшла, але директорка коледжу вперто переконувала її. Вона справді чинила на маму психологічний тиск," - поділилася вона.
Семнадцятирічна дівчина повідомила, що після відмови її матері, директорка влаштувала погрозу про можливе примусове вилучення.
Вона розповіла,що в окупованому Криму для дітей були жахливі умови: "Коли я приїхала, нас заселили в кімнати, і перше, що я побачила, це були таргани в шафках, у їдальні таргани були, нам доводилося спати на смердючих простирадлах та подушках".
Дівчина також повідомила про випадки фізичного насильства, залякування та тиску, які застосовувалися, щоб примусити її отримати російський паспорт. Після чотирьох місяців їй вдалося повернутися до України через Польщу.
Харківська мешканка Ксенія Колдін поділилася своєю історією про те, як вона разом із молодшим братом, обидва сироти, жили в Харкові. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення Росії, вони перебували в прийомній сім'ї у Вовчанську.
Після окупації дівчину примусово відправили в технікум російського Шебекіно (Бєлгородська область РФ).
"Варіанту відмовитись не було. Брата відправили в літній табір начебто на відпочинок на два тижні. Я зрозуміла, що тут щось не те. Два тижні затягнулися на дев'ять місяців розлуки. Ми хотіли повернутись до України, але я не знала, як. Мене росіяни вмовляли взяти російський паспорт. Через відмову приймати громадянство мене вигнали з гуртожитку", - зазначила вона.
Пізніше Ксенія звернулася до соціальних служб Харкова із проханням про повернення себе та брата до України.
"Його тоді вже взяли в російську родину. Прийомна родина брата почала на нього психологічно тиснути, обірвали між нами контакти. Але я змогла дізнатись його адресу і ми зустрілись, змогла переконати його повернутися до України. Я рада, що ми з братом вдома, його прийняла хороша сім'я. Я рада бути на Батьківщині і вірю в нашу перемогу", - підсумувала вона.
