Відповідальність за нейтралітет: чому відмова надавати підтримку Україні може загрожувати Швейцарії втратою європейського ринку.

Швейцарія — це не лише відомі розкішні годинники та смачна шоколадна продукція, але й сильний військово-промисловий сектор.

Втім, наразі країни Європи обходять його продукцію стороною.

Причиною є обмеження, зумовлені швейцарським нейтралітетом. Саме через вимогу дотримуватися цього нейтралітету Швейцарія не лише не передає зброю Україні, а й забороняє іншим країнам передавати зброю зі швейцарськими компонентами.

Проте ця політика має й іншу сторону. Недавнє рішення Берліна про офіційне виключення швейцарських оборонних компаній із програми закупівель Бундесверу спричинило майже панічні настрої в Конфедерації.

Про подібний крок замислюються й інші країни ЄС. І це потужний стимул для Швейцарії змінити свою політику і дозволити передачу зброї Україні.

Німеччина та Швейцарія мають міцні політичні та економічні зв'язки, а також поділяють численні соціокультурні та політичні цінності. Варто зазначити, що Берлін є головним імпортером швейцарських озброєнь, боєприпасів та інших товарів військового призначення.

Проте минулого тижня Німеччина ухвалила рішення офіційно усунути швейцарські компанії, що займаються оборонною промисловістю, з програми закупівель, яка спрямована на військово-технічне та матеріальне забезпечення Бундесверу.

Згідно з інформацією, опублікованою швейцарською газетою Le Temps, Федеральне відомство з питань матеріально-технічного забезпечення Збройних сил Armasuisse нещодавно отримало відповідне офіційне повідомлення.

В оборонному секторі Швейцарії виникла справжня хвиля тривоги.

Швейцарські політики обурені цим рішенням Німеччини, яка нібито "не поважає швейцарські демократичні процеси та нейтралітет країни".

Проте причини, що керують діями Німеччини, цілком очевидні: Швейцарія більше не сприймається як надійний союзник. Останнім штрихом у цій ситуації стало рішення офіційного Берна заборонити Німеччині постачати Україні озброєння, виготовлені у Швейцарії.

Мова йде про FPV-дрони, які наразі вважаються однією з найбільш перспективних технологій, що стрімко еволюціонують. Їх активно використовують як в Україні, так і в Росії, і саме ці безпілотники суттєво змінили підходи до ведення військових операцій.

Безпілотні літальні апарати кардинально змінили підходи до повітряної розвідки, внаслідок чого сьогодні активно інвестують у новітні технології маскування. Це включає розробку систем і пристроїв, які здатні блокувати не лише візуальне спостереження, а й розвідку, що здійснюється за допомогою радарних і тепловізійних засобів.

Відомі як мультиспектральні камуфляжні мережі, ці технології на сьогоднішній день є найкращим засобом для протидії цьому новому виклику.

Німецькі збройні сили хотіли б придбати 100 тисяч таких сіток - це дуже велике замовлення, в якому була зацікавлена й одна швейцарська компанія. Однак у відповідь на свою заявку вона отримала повідомлення, в якому йшлося про те, що жодна компанія із зони ЄАВТ (до Європейської асоціації вільної торгівлі входять Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн) такого замовлення від самого початку не отримає.

Федеральне відомство Armasuisse вже отримало відповідний підтверджувальний лист, про що встигло навіть повідомити видання Le Temps.

З точки зору керівництва Armasuisse така відмова стала явною ознакою того, що

Швейцарія, згідно з думкою Берліна, більше не вважається надійним союзником.

За інформацією видання NZZ, у німецькому парламенті задля мінімізації ризиків у сфері безпеки тепер пропонують позбуватися не лише китайських, а й швейцарських компонентів.

У вказаному листі з Німеччини рішення німецької влади пояснювалося тим, що Берн заборонив Берліну постачати Україні 12 400 боєприпасів для зенітних систем Gepard, які є надзвичайно ефективними в боротьбі з безпілотниками.

Три десятиліття тому Німеччина придбала ці боєприпаси в Швейцарії. Проте, коли Київ звернувся з проханням про реекспорт, Швейцарія відмовила, посилаючись на своє внутрішнє законодавство, яке регулює військово-технічну співпрацю з іншими державами та чітко забороняє передачу військових матеріалів, виготовлених у Швейцарії, країнам, що перебувають у стані війни.

Заявивши про свій чіткий осуд агресії Росії проти України, Берн вказав, що такі норми, передбачені відповідним федеральним законом, є для швейцарської сфери ВПК обов'язковими для виконання.

Це рішення викликало значне обурення з боку Берліна, який в свою чергу наголосив, що як учасник НАТО Німеччина повинна мати можливість надавати підтримку своїм союзникам у Альянсі, особливо в контексті військової допомоги.

Якщо Швейцарія стане на заваді, Берлін "буде змушений знайти альтернативні варіанти". За інформацією газети NZZ, Німеччина вже офіційно повідомила всі підприємства оборонного сектору Швейцарії про цю ситуацію.

Суттєво також те, що Німеччина не діє ізольовано у своєму виборі.

Раніше таким самим шляхом пішли Нідерланди. Минулого року парламент у Гаазі ухвалив рішення повністю припинити закупівлі оборонного обладнання у Швейцарії.

Це рішення було ухвалене після того, як Швейцарія заблокувала реекспорт 96 танків типу Leopard 1, що зберігалися в Італії. Нідерланди були готові оплатити їхній ремонт і модернізацію в Німеччині перед відправленням в Україну.

Ці машини могли бути використані виключно для поповнення танкового парку Німеччини та інших її партнерів по НАТО або ЄС з метою закриття лакун, що виникли після перекидання відповідної німецької чи іншої бронетехніки в Україну.

За повідомленнями ЗМІ, Іспанія і Данія також розглядають можливість у майбутньому обходитися без продукції швейцарського ВПК: Данія аж ніяк не забула, як два роки тому Швейцарія заборонила Копенгагену передати Україні колісні бронетранспортери Piranha III, також посилаючись на своє законодавство, яке регулює військово-технічне співробітництво з іноземними державами.

Своєю чергою Іспанія хотіла б передати Києву імпортовані зі Швейцарії 35-міліметрові зенітні ракети, у чому Берном їй також відмовив.

З політичного ракурсу Німеччина виступає ключовим союзником Швейцарії в контексті Європейського Союзу. Північний сусід Конфедерації також є її найзначнішим економічним партнером — обсяги торгівлі між Швейцарією та двома південними федеральними землями Німеччини, Баден-Вюртембергом і Баварією, переважають загальний обсяг торгівлі Швейцарії з Китаєм.

Усе те, що відбувається зараз, загалом не має для швейцарської оборонної промисловості критичного значення, але це був явний "тривожний дзвінок".

У Швейцарії існує поширена думка, що компанії в секторі оборонної промисловості повинні мати можливість експортувати свою продукцію. Це зумовлено не лише фінансовими аспектами, а й необхідністю підтримувати участь у глобальних виробничих та логістичних мережах.

В іншому випадку, Швейцарія буде "здатна до оборони лише в обмеженій мірі".

А в перспективі - і зовсім втратить свою оборонну автономію.

Існує альтернативна точка зору: чимало експертів вважають, що оборонний суверенітет Швейцарії вже давно є лише міфом. Проте, зазначають скептики, оскільки Швейцарія оточена країнами ЄС та НАТО, вона вже відчуває себе в безпеці, тому, на їхню думку, немає необхідності вжити будь-які додаткові заходи.

Законодавчі основи швейцарського нейтралітету забороняють їй постачати озброєння країнам, що воюють. І це всім зрозуміло.

Однак за межами Конфедерації - інша справа: чому озброєння швейцарського виробництва, продане за кордон часом кілька десятиліть тому, покупці не можуть тепер передати Україні, яка здійснює своє право на самооборону згідно з міжнародним правом і нормами ООН?

Це так наче ви купили в автосалоні машину, але подарувати її ви нікому не маєте права, оскільки автосалон заборонив вам акт дарування, посилаючись на свій "нейтралітет".

Цей аспект залишається незрозумілим для багатьох, навіть у самій Швейцарії. Саме тому парламент вже ухвалив рішення внести певні зміни до відповідних законодавчих норм.

Наприклад, відповідно до них уряд (Федеральна рада) повинен мати більшу свободу дій під час видачі дозволів на укладення угод з продажу зброї, точніше, Кабінет міністрів повинен мати право враховувати "виняткові обставини".

Також рекомендується скасувати заборону на реекспорт озброєнь для країн, що поділяють демократичні цінності, схожі на швейцарські, і які мають подібні механізми контролю експорту.

Таким країнам має бути дозволено передавати придбані у Швейцарії військові матеріали будь-яким країнам після закінчення п'яти років від моменту підписання договору купівлі-продажу.

Ця норма стосувалася б і випадків, коли країна-покупець відповідно до міжнародного права використовує своє законне і підтверджене відповідною заявою ГА ООН право на самооборону.

Наскільки ці зміни підуть на користь Україні? Поки що невідомо.

Очікується, що ці поправки доведеться виносити на референдум, який може відбутися не раніше кінця 2025 року.

А це означає, що швейцарські військові матеріали зможуть потрапити в Україну хіба що 2026 року.

Проте, останні дії Німеччини та інших держав ЄС значно підвищують шанси на таке розв'язання.

Автор: Янніс Мавріс, SwissInfo