Запрошення на мобілізацію надсилають безробітним в Україні: як відбувається цей процес.
Принцип "борись або працюй" набрав чітких обрисів: реєстр "Оберіг" активно генерує повістки для як безробітних, так і для тих, хто працює неофіційно. Проте, чи сприятиме це комплектуванню Збройних Сил України професійними військовими, залишається під питанням. Експерти, опитані Фокусом, ставлять запитання щодо того, чому держава досі не розробила адекватної системи мобілізації.
Тенденції мобілізації в Україні можуть адаптуватися до принципу, що ґрунтується на сумі сплачених податків до державного бюджету. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль згадав про концепцію "воюй або працюй", яку він вперше озвучив 27 серпня 2024 року під час форуму "Україна 2024. Незалежність". Цей підхід призвів до того, що 98% осіб, які отримали повістки поштою, виявилися офіційно незайняті.
У серпні прем'єр-міністр оголосив про чотири основні заходи, які уряд планує здійснити для зміцнення обороноздатності країни, серед яких — легалізація ринку праці. У державному бюджеті передбачено понад 500 мільярдів гривень, які будуть спрямовані на виплати військовим, придбання техніки та підтримку українського оборонного комплексу.
До моменту цієї заяви Шмигаля в Україні налічувалося менше ніж 8 мільйонів офіційних робочих місць, а підтримка військових вимагала щонайменше 10 мільйонів працюючих.
Тепер сформовані через реєстр "Оберіг" повістки надсилають тим, хто не заплатив жодної гривні податків і ніде не зареєстрований.
"На сьогоднішній день основна увага у процесі мобілізації зосереджена на безробітних. Це свідчить про те, що принцип 'воюй або працюй' вже реалізовано. Лише 2% повісток за останні два місяці отримали працюючі особи," — зазначив прем'єр-міністр під час свого виступу на Київському міжнародному економічному форумі 7 листопада.
Реєстри дають змогу відстежити, чи платить людина податки, незалежно від того, найманий вона працівник, підприємець чи самозайнятий. "Оберіг" підтягує цю інформацію і під час формування повісток можна побачити, чи безробітна людина.
"Є ціла низка професій і робочих місць, які працюють у тіні та не платять податки, що критично важливі для бюджету та Збройних сил. У державі не може бути людей, які стоять осторонь війни", -- зазначив глава уряду.
ТЦК не дивляться на "білі" зарплати
Українці щодня бачать примусову мобілізацію на вулицях, причому силові дії працівників ТЦК стали буденністю. Військкоми не дивляться на способи оформлення на роботу, а бронювання від служби в армії не надається за принципом "плати в бюджет", нагадує старший партнер адвокатської компанії "Кравець і Партнери" Ростислав Кравець.
Заступниця міністра цифровізації Катерина Чорногоренко в липні 2024 року зазначила, що повістки будуть надсилатися за моделлю таргетованої реклами, а не залежно від статусу трудової діяльності. Генеральний штаб ЗСУ формує запити за певними критеріями, щоб виявити осіб без відстрочки або броні. У свою чергу, Територіальні центри комплектування працюють над складанням списків та взаємодіють з кожним військовозобов'язаним.
Кравець зазначає, що повістки отримують всі військовозобов'язані, а не лише ті, хто перебуває в тіньовій економіці. Підприємці, які виплачують "білу" зарплату, висловлюють занепокоєння через мобілізацію своїх працівників і самі можуть опинитися на фронті.
"У Міноборони говорили про відправлення повісток не за принципом виплат податків. Прем'єр-міністр, мабуть, не радився з Міноборони перед озвучуванням статистики", -- зауважує юрист.
Боротьба з доходами в конвертах чи полювання на людей?
Сплата податків не завжди є підтвердженням офіційного працевлаштування в Україні. Фіктивне працевлаштування стало доволі поширеним явищем: роботодавець може заповнити вакансію за рекомендацією, щоб забезпечити пенсійні відрахування для друга чи члена родини.
В уряді не врахували інтереси самозайнятих, які менше платять податків, ніж ті, хто офіційно працює у великих компаніях, зауважує економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ.
"Що робити з ФОПами, які сплачують податки як підприємці? В Україні існує значний тіньовий сектор, де зайнято кілька мільйонів людей. ТЦК не має ресурсів для перевірки трудових відносин, а військові комісарі вручають повістки всім, хто підпадає під військову службу," -- розмірковує економіст у розмові з Фокусом.
Пріоритизацію відбору солдатів у ЗСУ за принципами виплат податків Кущ вважає дивною.
"Хоча людина може працювати в тіні, вона все ж несе відповідальність за утримання батька-інваліда. Цей підхід явно не відповідає реальності. Суспільство не схвалить таку ідею, так само як і модель економічного бронювання, що передбачає витрати в розмірі 20 000 гривень на місяць за кожного працівника," – підкреслює Кущ.
Законодавство, що стосується мобілізації, наклало на роботодавців нові зобов'язання щодо підтримки Збройних Сил України, що включає в себе розподіл повісток та транспортування працівників до територіальних центрів комплектування. У результаті цього багато людей вирішили залишити свої посади та почали заробляти в тіні, поза межами податкового контролю. Наразі з'явилися заяви про впровадження автоматизованої системи розсилки повісток, замість того, щоб створити ефективний механізм мобілізації, зауважив він.
"Розпочніть з основ функціонування ТЦК на території та відкритих аудитів медичних комісій, що визнають всіх військовозобов’язаних здоровими", -- рекомендує економіст.
Нагадаємо, у Міноборони хочуть поліпшити застосунок "Резерв+" і дати українцям можливість повторного оновити особисті дані. Новий функціонал дасть змогу швидко змінювати дані про фактичне місце проживання.
Фокус раніше зазначав, що не всі документи, які зберігаються в паперовому вигляді в ТЦК, відображаються в системі "Резерв+". Часто виникають труднощі з імпортом результатів військово-лікарської комісії.
