Як Лобановський завоював серця фанатів Шахтаря
Легендарний наставник Динамо завершив свою кар'єру гравця в Донецьку.
У неділю, 27 жовтня, на стадіоні "Динамо" імені Валерія Лобановського відбудеться поєдинок між київським клубом та "Шахтарем". Це українське класичне протистояння є найяскравішою подією національного футбольного чемпіонату. Серед вболівальників існує переконання, що футболіст або тренер "Динамо" не має права переходити до найбільшого суперника, і навпаки. Тому перехід Жуніора Мораєса з "Динамо" до "Шахтаря" влітку 2018 року викликав справжній шок серед київських фанатів.
Протести ультрас Динамо влітку 2020 року стали досить відчутними, коли на чолі команди став досвідчений Мирча Луческу. Уболівальники мали свої причини для невдоволення, адже він раніше успішно працював із Шахтарем протягом 12 сезонів (2004-2016). Проте, таке емоційне відторгнення не завжди було характерним. У часи радянського тоталітаризму, перехід гравців між Динамо і Шахтарем вважався звичайною практикою і не викликав значного резонансу.
Під час сезону-1961, в якому Динамо вперше завоювало золоті медалі першості СРСР, з Києва до Донецька переїхав нападник Ігор Зайцев, який програв конкуренцію в Динамо Олегу Базилевичу. Базилевич теж встиг пограти і за Динамо (1957-1965), і за Шахтар (1967-1968), а потім тренував обидві команди. Починав з Шахтаря (1971-72), який вивів з Першої ліги до Вищої, а потім посів з командою почесне 6-те місце в елітному дивізіоні. Потім разом із Лобановским очолював Динамо (1974-76). А в 1986 році ненадовго повернувся до керма Шахтаря.
Представник відомої воротарської династії Віктор Чанов починав у Шахтарі (1978-1981), де свого часу грали його батько Віктор Чанов-старший та брат В'ячеслав. Але зірковим часом його кар'єри стало Динамо (1982-1990). Ще раніше за цим же маршрутом прослідував півзахисник Анатолій Коньков (за Шахтар грав у 1968-1974, за Динамо - 1975-1981).
З об'єктивної точки зору, перехід футболістів із Шахтаря до Динамо зазвичай вважався позитивним розвитком для більшості гравців з Донецька. Ця тенденція зберігалася навіть після здобуття Україною незалежності. Наприклад, варто згаяти про перехід нинішнього головного тренера збірної України до Київського Динамо, а також про успішну кар'єру Сергія Реброва, який грав за Динамо в періоди з 1992 по 2000 рік та з 2005 по 2008 рік. У свою чергу, гравці з Києва, як правило, поверталися до Донецька на завершення своїх кар'єр — яскравими прикладами можуть слугувати Базилевич та Валерій Лобановський. Проте ситуація кардинально змінилася тільки на початку 2000-х років.
Сьогодні вже важко знайти когось, хто згадає, що легендарний тренер київського Динамо Валерій Лобановський завершив свою кар'єру гравця в Шахтарі. Це не дивно, адже від тих часів минуло більше півстоліття. Проте, варто зазначити, що всього за один сезон Лобановський здобув визнання серед донецьких вболівальників. Більше того, він був ключовою фігурою команди Шахтар у 1967-1968 роках. Принаймні, так говорив Володимир Ткаченко, який понад півстоліття працював масажистом у Шахтарі і в кінці 60-х років товаришував з Лобановським у Донецьку.
"У Донецьку Валєра за короткий період завоював серця фанатів," - згадував Володимир Ткаченко під час нашої бесіди у 2012 році. - "Мені пригадуються особливі моменти. Ми грали домашній матч проти московського Динамо. Лобановський, на жаль, отримав травму напередодні - потягнув задню групу м'язів, але все ж прийшов на гру і сидів на лавці запасних."
Вболівальники заповнили стадіон гучними вигуками: "Ло-ба-нов-сько-го". Атмосфера була неймовірною! Вони настільки наполегливо вимагали від головного тренера Ошенкова випустити Валєру на поле, що тренер був змушений звернутися до судді-інформатора, щоб той оголосив про травму Лобановського, що заважає йому грати. Лише після цього натовп трохи заспокоївся.
Максим Розенко, Чемпіон
