Прокурор Міжнародного кримінального суду прокоментував рішення Монголії не арештовувати Путіна: "Не варто впадати у відчай, результати обов'язково з'являться".
Прокурор Міжнародного кримінального трибуналу Карім Хан
Відмова Монголії як країни-учасниці Римського статуту виконати норми Міжнародного кримінального суду і заарештувати президента Росії Володимира Путіна не є трагедією.
Цю інформацію озвучив прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
"Це вперше за два роки... з моменту, коли були видані ордери на арешт. Він (Путін) вперше з'явився на території країни, яка є підписантом Римського статуту. Відомо, що він не відвідував інші держави-члени МКС... Тому цілком очевидно, що ордери на арешт вже почали діяти", - зазначив Хан на пресконференції разом із генеральним прокурором України Андрієм Костіним.
Генеральний прокурор Андрій Костін зауважив: "Візит Путіна до Монголії продемонстрував, що міжнародне право може бути проігнороване".
Хан зазначив, що в минулому вже мали місце ситуації, коли країни не виконували своїх обов'язків перед судом.
"Не варто втрачати надію, результати обов'язково з'являться, хоча шлях буде нелегким. Ми прагнемо до практичного впровадження правових норм і робимо це спільно," - зазначив Хан.
Прокурор МКС розповів, що в разі відмови країни-підписанта Римського статуту виконувати покладені зобов'язання є алгоритм реагування.
"У Римському статуті існує специфічна процедура для ситуацій, коли держава не співпрацює з судом. Це питання перебуває під контролем суддів, які добре обізнані про обставини справи. Зазвичай, у таких випадках скликується генеральне засідання всіх держав-членів Міжнародного кримінального суду, на якому приймаються відповідні рішення," - зазначив Хан.
Візит Путіна до Монголії
На початку вересня Путін відвідав Монголію — державу, що є учасницею Римського статуту, і яка зобов'язана була б затримати його відповідно до ордера Міжнародного кримінального суду.
У березні 2022 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та Львової-Бєлової. Вони звинувачуються у незаконному переміщенні дітей та їх депортації з окупованих українських територій до Російської Федерації. Після цього Дмитро Медведєв, заступник голови Ради безпеки Росії, у своєму телеграм-каналі висловив загрозу "обстріляти МКС ракетами".
Цього літа США надали Міжнародній космічній станції докази військових злочинів, скоєних Росією. Крім того, у Гаазі розпочав свою діяльність Міжнародний центр для розслідування злочинів агресії.
У вересні в Києві відкрився польовий офіс Міжнародного кримінального суду (МКС), який став найбільшим представництвом цієї інституції поза межами Гааги. 15 вересня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прокурором Карімом Ханом, під час якої акцентував, що, окрім ордера на арешт Путіна, можна очікувати й інші важливі результати.
Важливо відзначити, що постанова Міжнародного кримінального суду (МКС) має безстрокову дію і може охоплювати будь-яку особу. Проте, суд МКС не розглядає справи заочно, тому для проведення слухання підсудний повинен бути фізично присутнім у Гаазі. У результаті цього, Путін опинився в ситуації, коли не може виїжджати в країни, які ратифікували Римський статут, а також у ті держави, які визнають юрисдикцію суду (зокрема, це 123 країни). Серед них є всі країни Європи, вся Південна Америка (включаючи союзників Росії, таких як Венесуела), а також Таджикистан, Афганістан, Бразилія, Південна Африка, Центральноафриканська Республіка та Нігерія.
